Висновки з індивідуальної податкової консультації, зроблені штучним інтелектом

Місце постачання — ключовий фактор: Для IT-послуг (програмування, тестування, консультування в сфері інформатизації) діє спеціальне правило пп. «в» п. 186.3 ПКУ. Місце постачання — це країна, де зареєстрований замовник. Якщо замовник — нерезидент, послуга вважається наданою поза межами України.
Об’єкт оподаткування: Оскільки послуги надані поза межами України, вони не є об’єктом оподаткування ПДВ згідно зі ст. 185.1 ПКУ.
Розрахунок ліміту 1 млн грн: Для обов’язкової реєстрації платником ПДВ (ст. 181.1 ПКУ) враховуються лише операції, що підлягають оподаткуванню (оподатковувані за ставками 20%, 7%, 0% або звільнені від ПДВ). Операції, що не є об’єктом оподаткування (як експорт IT-послуг), до цього розрахунку не включаються.
Відсутність обов’язку реєстрації: Якщо у ФОП за останні 12 місяців не було інших доходів (наприклад, від надання послуг українським компаніям), які б сукупно перевищили 1 млн грн, то при переході на загальну систему подавати заяву на реєстрацію ПДВ не потрібно.
Важливість класифікації: Податкова застерігає, що вирішальним є те, чи дійсно ваші послуги відповідають категоріям з п. 186.3 ПКУ. Якщо ви надаєте послуги, не зазначені в цьому пункті (наприклад, просто орендуєте обладнання), місце постачання визначатиметься за вашою адресою (п. 186.4 ПКУ), і тоді ці доходи потраплять у ліміт 1 млн грн.

Резюме для ФОП: Ви можете спокійно переходити на загальну систему оподаткування без реєстрації платником ПДВ, навіть якщо заробили мільйони на контрактах з іноземними замовниками (за умови, що це послуги з розробки/тестування ПЗ). Оскільки обов’язку реєстрації немає, питання щодо подання порожньої звітності або подальшого анулювання статусу ПДВ (питання 2 та 3 у зверненні) втрачають актуальність.

Повний текст читайте нижче:

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 21.10.2025 р. № 5607/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

адвокат з податків, адвокат з податкових питань, юрист з податкових питань, адвокат у податкових справах, юрист із податкових питань, Євген Власов, адвокат з ПДВ, Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи.

11.09.2025 була подана заява на відмову від спрощеної системи та перехід на загальну систему оподаткування з 01.10.2025, яку прийняла та опрацювала ДПС, тобто з 01.10.2025 платник податків буде на загальній системі оподаткування. Фізична особа – підприємець не має найманих працівників, основний вид діяльності – 62.01 Комп’ютерне програмування.

З 01 жовтня 2025 платник не буде отримувати дохід як фізична особа – підприємець, так як працевлаштований як найманий працівник. За останні
12 місяців отриманий дохід платника перевищив ліміт в 1 млн грн і склав, згідно декларації лише за півріччя 2025 року – грн. Цей дохід було отримано за послуги, надані юридичні особі – нерезиденту, а саме за «Розробку програмного забезпечення» згідно інвойсів.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

Чи потрібно мені як фізичній особі – підприємцю подавати заяву на реєстрацію платником ПДВ при переході зі спрощеної системи оподаткування на загальну у випадку, якщо обсяг доходу за останні 12 місяців перевищив ліміт 1 млн грн, але ці доходи не підлягають оподаткуванню ПДВ згідно моїх даних, наведених вище?
У разі необхідності подання заяви на реєстрацію платником ПДВ які звіти мені необхідно буде подавати з ПДВ , якщо я не матиму доходів?
При необхідності поновлення діяльності як фізична особа – підприємець та переходу з загальної системи на єдиний податок у 2026 році, яким чином мені відмовитися від статусу платника ПДВ ( у разі необхідності реєстрації)?

Щодо першого – третього питань

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається по місцю реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або по місцю фактичного надання відповідних послуг.

розблокувати накладну, вивести з ризикових, список ризикових компаній, податковий адвокат, адвокат з податків, адвокат з ПДВ, Євген Власов Місцем постачання послуг, зазначених у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг, зокрема, належать послуги з розроблення та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем (підпункт «в» пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ).

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.3¹ статті 186 розділу V ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 – 183 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.

Відповідно до пункту 183.4 статті 183 розділу V Кодексу у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пункту 181.1 статті 181 розділу V Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених Кодексом. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пункту 182.1 статті 182 розділу V Кодексу, реєстраційна заява подається у строк, визначений пункту 183.3
статті 183 розділу V Кодексу.

Так, пунктом 181.1 статті 181 ПКУ визначено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

юрист з пдв, податковий адвокат, податки, зупинена податкова накладна, розблокувати ПН, таблиця даних, адвокат з ПДВ, Євген Власов Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, інформуємо, що податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, а тому при визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання тих, чи інших товарів/послуг необхідно встановити фактичну сутність таких операцій і місце їх постачання, а також враховувати те, яким чином у бухгалтерському обліку відображається факт здійснення таких операцій.

Якщо за своєю фактичною сутністю зазначені у зверненні послуги із комп’ютерного програмування належать до категорії послуг, визначених у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, зокрема до категорії послуг з розроблення та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем, то операції з постачання нерезиденту таких послуг із комп’ютерного програмування не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місце їх постачання відповідно до вказаного пункту ПКУ визначено за межами митної території України.

Обсяг таких операцій з постачання послуг із комп’ютерного програмування, що здійснюються фізичною особою – підприємцем, не враховується при обрахунку встановленої для обов’язкової реєстрації платником ПДВ загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, і, відповідно, у такої фізичної особи – підприємця не виникає обов’язку щодо реєстрації платником ПДВ.

З питання віднесення зазначених у зверненні послуг до тієї чи іншої категорії послуг, враховуючи положення листа Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 11.05.2017 № 3411-08/15258-03, ДПС рекомендує звернутися до ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», яке є розробником ДКПП, за адресою: 79008, м. Львів, вул. Кривоноса, 6.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.