ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 30.10.2025 р. № 5796/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Санаторія щодо застосування ставки ПДВ у розмірі 7 відсотків до операцій з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, Санаторій надає послуги з проживання (КВЕД 55.10).

Враховуючи вищевикладене, Санаторій просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання, чи може Санаторій застосовувати ставку ПДВ 7 % до операцій з постачання послуги із тимчасового розміщування (проживання)?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Статтею 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Відповідно до вимог пункту 15 частини 1 статті 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» медична практика є видом господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Загальні правові, організаційні та соціально-економічні засади реалізації державної політики України в галузі туризму визначено Законом України від 15 вересня 1995 року № 324/95-ВР «Про туризм» (далі – Закон № 324). Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 № 19, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.04.2004 за № 413/9012 (далі – Правила № 19).

Згідно зі статтею 1 Закону № 324 та Правилами № 19:

готель – це підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що складається із шести і більше номерів та надає готельні послуги з тимчасового проживання з обов’язковим обслуговуванням;

аналогічні засоби розміщення – це підприємства будь-якої організаційно-правової форми власності, що складаються з номерів і надають обмежені готельні послуги, включно з щоденним заправлянням ліжок, прибиранням кімнат та санвузлів;

готельна послуга – дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов’язана з розміщенням та тимчасовим проживанням.

При цьому фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Підпунктами «а» – «г» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ передбачено, що в залежності від операцій ставки ПДВ можуть бути 20, 14, 7 та 0 відсотків, зокрема операції з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010), оподатковуються за ставкою у розмірі 7 відсотків (підпункт «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ).

Враховуючи зазначене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні ДПС, повідомляє наступне.

Застосування ставки податку у розмірі 7 відсотків передбачається підпунктом «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V  ПКУ до операцій з постачання послуг з тимчасового розміщування (проживання), що надаються підприємствами, які мають статус готелів чи подібних засобів тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010). Застосування вказаної ставки податку до операцій з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання) іншими суб’єктами господарювання нормами ПКУ не передбачено.

Отже, якщо Санаторій має статус готелю чи подібного засобу тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010) у значенні, встановленому Законом № 324 та Правилами № 19, то він має право на застосування ставки ПДВ у розмірі 7 відсотків до операцій з постачання послуг з тимчасового розміщування (проживання).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II ПКУ).

Переваги роботи з податковим адвокатом

Податковий адвокат з ПДВ допоможе вирішити спір з податковою